Через власні релігійні переконання та законодавчі обмеження мешканка Харківської області майже вісім місяців не могла отримати паспорт

Головна сторінка » Вразливі групи » Через власні релігійні переконання та законодавчі обмеження мешканка Харківської області майже вісім місяців не могла отримати паспорт

Жінка попросила Державну міграційну службу видати їй замість ID-картки паспорт-книжечку. Прохання задовольнили лише після втручання адвокатки Ганни Василенко, яка закінчила навчальний курс “Захист потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті”.

Спори з приводу ID-карток не вщухають досі. Наприклад, Українська православна церква офіційно не засуджує такі сучасні документи, однак частина релігійних лідерів інших течій продовжує вірити, що ці електронні засоби, є ознакою приходу антихриста, який за допомогою них буде здійснювати тотальний контроль над людством.

Відповідно, і віряни у таких проповідників переконані – ID-картки неминуче приведуть світ до апокаліпсиса. Тому вони швидше готові ходити взагалі без паспорта, ніж отримувати біометричний.

З подібною проблемою зіткнулась харків’янка, яка звернулась до Державної міграційної служби (далі – ДМС, міграційна служба) з проханням видати їй не біометричний паспорт (ID-картка), а старого зразка (книжечку). Однак в міграційній службі жінку навіть не стали слухати, – відмовилися видавати паспорт-книжечку, повідомив що для цього у них немає підстав.

За словами Ганни Василенко, в цій ситуації проглядалася непряма дискримінація за ознакою релігійних переконань. Однак для того, аби довести це в суді, було необхідно витратити не мало часу, тому адвокатка вирішила піти більш швидким шляхом для задоволення потреб клієнтки.

“Я вивчила наявні судові практики по схожих справах і визначила для себе алгоритм дій: зібрати пакет документів, які необхідні для отримання паспорта, отримати письмову відмову ДМС, скласти позовну заяву з прикладами з судових практик, отримати рішення суду і знову звернутися в ДМС”, – згадує Ганна Василенко.

Через власні релігійні переконання та законодавчі обмеження мешканка Харківської області майже вісім місяців не могла отримати паспорт

Клієнтка сама зібрала пакет документів необхідних для отримання паспорта: довідку з поліції, копії паспорта, свідоцтво про народження. Потім разом з адвокаткою вони написали заяву до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області з проханням надати відмову у видачі паспорта-книжечки. Звідти надійшла відповідь, що для здійснення процедури видачі паспорта зразка 1994 року необхідно надати судове рішення про зобов`язання органа ДМС оформити та видати такий документ.

З цією відповіддю Ганна звернулася до Харківського окружного адміністративного суду. У позовній заяві вона зазначила, що ДМС своїми діями  порушує особисті права громадянина на повагу до приватного та сімейного життя, які прописані в Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На додаток до цього навела приклад рішення Великої Палати Верховного Суду у схожій справі та кілька практик Європейського суду з прав людини.

Харківський окружний адміністративний суд визнав дії Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області протиправними та зобов’язав видати паспорт-книжечку.

Ганна Василенко зазначає, що лист в ДМС вона написала приблизно в січні минулого року, а вже у квітні вдалося домогтися позитивного рішення суду. Однак у зв’язку з карантинними обмеженнями, паспорт-книжечку жінка змогла отримати лише в серпні.

Коли ви зіштовхнулись із дискримінацією, не залишайтеся наодинці зі своєю проблемою, а повідомити про неї експертам програми “Захист від дискримінації” Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя. Часто розв’язати проблему можна навіть не звертаючись до суду, що неодноразово демонстрували випускники навчального курсу із захисту потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті*.

*Довідково:

Навчальний курс «Захист потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті» був реалізований Української фундацією правової допомоги спільно з Центром «Соціальна дія», Адвокатським об’єднанням «ПРОВЕ», Регіональним центром прав людини за підтримки Програми «Права людини та правосуддя»  Міжнародного фонду «Відродження».