Команда-учасниця Київської практичної програми посилення правової спроможності з Киргизстану завершила свій план створення мережі параюрістів та параюрістак для постраждалих від гендерного насильства. Що для її впровадження планується зробити?
За даними Міністерства внутрішніх справ Киргизстану, кількість випадків домашнього насильства в країні зростає з кожним роком. З 2012-го по 2015-ий там реєструвалося від 2500 до 3500 фактів. У 2016-2018 року цей показник не опускався нижче 7000. А в 2020 році він перевищив 9000 випадків.
За всіма цими цифрами ховаються реальні страждання людей. Уявіть, що вагітну жінку з тримісячним малюком чоловік виставляє на вулицю, побивши її до напівсмерті, щоб викликати викидень. Ця дика історія сталася в Бішкеку в минулому році.
На думку експертів, місцевих громадських організації сфери доступу до правосуддя (A2J) зростання домашнього насильства в Киргизстані сприяє кілька чинників, серед яких – низька правова культура в суспільстві, гендерні стереотипи співробітників правоохоронних органів, судових органів і адвокатів. Приблизно 90 відсотків усіх юристів не тільки не володіють професійними навичками і знаннями захисту постраждалих від гендерного та сімейного насильства, а й просто не бажають працювати за такими категоріями справ. Як у такому випадку допомогти жертвам насильства? Відповідь на це питання команда з Киргзистану сформулювала, коли пройшла разом з командами з Киргизстану, України, Північної Македонії та Польші курс дизайн-мислення Київської практичної програми посилення правової спроможності.
Днями команда за підтримки своєї кураторки вiд Школи, координаторки програм та проектів Української фундації правової допомоги Катерини Єрошенко, завершили свій план дій, побудований на основі прототипу, розробленого під час KyivLEPP. Їх ідея полягає в тому, щоб створити мережу параюристів з лідерів спільнот – чоловіків і жінок, які б забезпечили на місцях консультаційно-правову допомогу постраждалим від гендерного та сімейного насильства.
Спочатку команда планує створити ініціативну групу за підтримки, як громадських так і державних організацій, потім провести зустріч з віце-мерами міст Бішкек, Ош і Баликчи для укладення меморандуму про співпрацю з питань надання допомоги населенню, профілактики і боротьби з сімейним насильством. Роботу мають намір організувати з шістьма місцевими територіальними управліннями (МТУ) в перерахованих вище містах. Там відберуть бажаючих взяти участь в програмі, після чого навчать їх навичкам консультування по темі насильство в сім’ї та допоможуть їм скласти план дій. Для навчання планується підготувати настільну книгу параюристів, де буде міститися коротка інформація про те, як консультувати постраждалих від насильства в різних конкретних ситуаціях.
У плані, який був представлений командою Киргизстану, значиться, що завдяки такому рішенню консультаційно-правову допомогу отримують близько 7200 человек. Створити мережу параюристів, які б володіли професійними навичками і знаннями захисту постраждалих від гендерного та сімейного насильства, випускники KyivLEPP2020 налаштовані за 4 місяці, тобто вже в липні нинішнього року. Круглий стіл за підсумками цього проекту планується провести у вересні.
Нагадаємо, що в минулому році п’ять команд-учасниць програми KyivLEPP розробили проєкти, здатні поліпшити доступ до правосуддя в своїх країнах. Зараз вони узгоджують свої плани дій з кураторами від нашої Школи та починають їх впроваджувати. Програма реалізується Українською школою практичних знань з питань доступу до правосуддя завдяки спільнотворенню колег з Української фундації правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги, Мережі правового розвитку, Міністерства юстиції України, правового клубу PRAVOKATOR.Kyiv та за експертної й фінансової підтримки програми “Права людини і правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”.
