За повідомленням поліції Хмельницької області, 28 лютого Нетішинський міський суд ухвалив рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу.
У повідомленні йдеться про те, що булером виявився старшокласник однієї із місцевих шкіл, а потерпілим — його вчитель. Хлопець систематично ображав викладача та здійснював на нього психологічний тиск.
Суд визнав підлітка винним у цькуванні учасника освітнього процесу (ч. 3 ст. 173-4, КУпАП) і зобов’язав його матір сплатити штраф у розмірі 850 гривень.
Адвокатка Оксана Вітязь: Коли закон запрацює на повну силу?
Учасниця навчального курсу «Захист потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті», адвокатка Оксана Вітязь погодилась прокоментувати для Української фундації правової допомоги ситуацію із булінгом учасників освітнього процесу.
Далі – з її слів
На повну силу закон про булінг запрацює, коли у кожній області буде по декілька таких рішень. Їх могло би бути вже набагато більше, якби судді сприяли тому, щоб з’являлися прецеденти. Як мені відомо, у деяких справах судді просто штампують шаблони рішень і лінуються робити прецеденти — це головна проблема, чому закон про булінг досі не працює на повну силу.
У моїй адвокатській практиці випадок булінгу зустрічався позаминулого року – коли закон ще не працював. Голова батьківського комітету образила дитину при всіх, і відтоді почалось її цькування. Я зверталась до директора школи, у департамент освіти, у поліцію написала заяву. Однак не отримала жодної відповіді. Тоді я вирішила викликати телебачення і висвітлити проблему у межах міста. Це допомогло, однак дитині довелось перейти до іншої школи, — зазначила Оксана Вітязь.
Де межа між булінгом і звичайною сваркою?
Згідно із законом, булінг стосується тільки учасників освітнього процесу — школярів та вчителів. Жертвою булінгу може стати як учень, так і вчитель. Головний критерій його визначення — неодноразове цькування учасника освітнього процесу. Тобто, подібні випадки мають відбуватися неодноразово.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Проблеми із доказами у справах про булінг
Булінг — це та ситуація, коли із доказами важкувато. Щоб притягнути до відповідальності за булінг, треба довести, що:
- людину цькували психологічно, фізично, економічно чи в сексуальному плані;
- це не поодинокий випадок, а відбувалось систематично;
- жертва булінгу зазнала шкоди — психічної або фізичної.
