Через війну багато українців втратили роботу та фізичну можливість працювати у звичному режимі.
Тому парламент створив новий інструмент, аби адаптувати трудове законодавство під умови воєнного часу – призупинення трудових відносин.
Що мається на увазі під «призупиненням» і чим воно відрізняється від розірвання трудового договору?
Хто відшкодовуватиме працівникам втрачену через війну заробітну плату?
На ці питання Українській фундації правової допомоги відповів юрист Олександр Ніорадзе.
Що говорить закон
Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон) передбачає серед інших нововведень і можливість «призупинення трудового договору» між працівником і роботодавцем.
Так, згідно з положеннями ст. 13 Закону, призупиненням дії трудового договору є тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою та тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Тобто, роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці для виконання роботи, а працівник – від обов’язку виконувати роботу за трудовим договором.
Призупинення трудового договору має бути обґрунтованим
Можливість призупинення дії трудового договору пов’язується з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Таке формулювання означає, що трудовий договір може бути призупинений тоді, коли через війну господарська діяльність роботодавця була унеможливлена. Тобто, таке призупинення має бути обґрунтованим.
«Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи», – вказано у коментарі Міністерства економіки України.
Як працедавцю та працівнику довести неможливість надання та виконання роботи?
Очевидно, що ситуація з неможливістю виконати та надати роботу можлива не лише у регіоні, де велись або ведуться бойові дії.
Відтак, відкритим та дещо спірним залишається питання, що слід вважати неможливістю надання та виконання роботи, та як можна довести вказаний факт?
По-перше, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій було видано Наказ «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року».
Вказаний перелік оновлюється, тому, слід перевіряти внесення конкретної території до переліку у визначений період часу.
По-друге, стане в пригоді Лист торгово-промислової палати України, яким підтверджується, що введення в Україні воєнного стану є форс-мажорними обставинами, до їх офіційного завершення, та є об’єктивними обставинами для неможливості виконання договірних чи інших зобов’язань у встановлений строк.
Різниця між призупиненням трудового договору та звільненням
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, на відміну від, наприклад, звільнення.
Відтак роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.
Отже, уряд пропонує роботодавцям продовжувати вести облік нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
При цьому, в тому ж коментарі вказано, що «оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відсутня база нарахування ЄСВ (Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а відповідно ЄСВ не сплачується».
Тобто, на період дії воєнного стану роботодавці звільняються від відповідальності за несплату /порушення порядку сплати ЄСВ, а жодна пеня при цьому також не нараховується (П.921,922 розд.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Це означає, що сплата ЄСВ повністю залишається на совісті роботодавця.
Як призупинити трудовий договір?
Закон не містить жодних вимог щодо порядку призупинення трудового договору. Так, у положеннях ст. 13 Закону є інформація про те, що у випадку призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Звичайно, оптимальним варіантом повідомлення є надсилання цінного листа з описом вкладення на зареєстровану адресу роботодавця/ місце реєстрації або проживання працівника.
Однак очевидно, що в умовах війни такий спосіб повідомлення може бути доступний не всім.
Тому повідомляти слід буквально у будь-який доступний спосіб. Наприклад, на корпоративну та/або особисту електронну адресу.
Раджу дублювати повідомлення кількома каналами зв’язку, не нехтуючи, наприклад, месенджерами.
Обов’язково зберігайте докази надсилання повідомлення (у випадку спілкування через месенджер робіть скриншот діалогового вікна).
У листі/повідомленні слід вказувати таку інформацію:
- Ваше прізвище, ім’я, по батькові та посада;
- Кому адресуєте повідомлення (керівнику або підлеглому);
- З якої дати пропонуєте призупинити трудовий договір;
- Причини, з яких не можете виконувати роботу або надавати роботу;
- Ваші контактні дані.
Такий лист (особливо якщо він надсилається електронною поштою та/або через месенджер) повинен максимально ідентифікувати вас та вашого адресата, а також підтверджувати, що адресат отримав ваше повідомлення про призупинення трудового договору.
Втрачену заробітну плату працівникам відшкодує росія
Закон передбачає, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Інакше кажучи, російська федерація як держава-агресор повинна буде сплатити заробітну платню та інші компенсаційні платежі українським працівникам, трудові договори з якими були призупинені. Однак про строки та порядок такої компенсації говорити зарано.
