Адвокати масово повідомляють про катування над людьми з наркозалежністю в місцях несвободи, а у прокуратури жодного факту

Головна сторінка » Без рубрики » Адвокати масово повідомляють про катування над людьми з наркозалежністю в місцях несвободи, а у прокуратури жодного факту

Чому так відбувається? На це та багато інших питань шукали відповідь прокурори, працівники поліції, адвокати та представники громадськості під час круглого столу “Протидія неналежному поводженню із затриманими”, що відбувся 07 квітня. 

Захід розпочався з озвучення статистичних даних, щоб зрозуміти приблизний розмах проблеми. Начальник Управління дотримання прав людини Національної поліції України Руслан Горяченко нарахував 25 тисяч звернень громадян минулого року щодо неналежних дій співробітників правоохоронних органів, а потім додав, що більш ніж половина цих фактів після проведення службових розслідувань не підтверджувалась. Всі повідомлення відправили у відповідні органи прокуратури, ДБР, щоб діям працівників поліції надавалась відповідна кваліфікація щодо порушення прав людини.

Адвокати масово повідомляють про катування над людьми з наркозалежністю в місцях несвободи, а у прокуратури жодного факту
Учасник круглого столу, начальник УДПЛ НПУ Руслан Горяченко.

Однак не всі потерпілі від неправомірних дій в місцях позбавлення волі готові писати заяву і кудись офіційно звертатися, тому частина злочинів, ознаки яких містяться в статті 127 кримінального кодексу України, на жаль, не розслідується. Про це свідчить статистика Української фундації правової допомоги. Фундація кілька років навчає адвокатів-менторів, які консультують своїх колег в питаннях надання правової допомоги вразливим до ВІЛ групам населення. Представники цих груп нерідко скаржаться на тиск з боку правоохоронних органів під час затримання, допитів, перебування у відділеннях поліції, ізоляторах тимчасового тримання. Люди з наркозалежністю регулярно повідомляють Фундацію,  що для отримання інформації їх могли позбавити медичної допомоги, яка є життєво необхідною у зв’язку з їхніми фізіологічними особливостями.

“Ми провели опитування 400 людей з наркозалежністю і 28 відсотків з них зазначили, що зазнавали різного роду тиску зі сторони правоохоронних органів. При цьому немає задокументованих фактів, який би дали підстави для розслідування цих злочинів”, – зазначив директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома.

Учасник круглого столу директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома
Учасник круглого столу, директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома.

Начальник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора  Юрій Бєлоусов, розповів, що також отримував від адвокатів подібну інформацію, проте підтвердити її документально ніхто не міг, а в деяких випадках і не збирався:

“Кілька колег адвокатів навіть не хотіли повідомляти про наявність такого стану в їхніх клієнтів, бо це може бути використано  під час розгляду справи цієї особи судом, як обставина, яка обтяжує покарання. І фактично ми маємо ситуацію, коли з різного роду джерел чуємо, що є така проблема, коли стан наркозалежної особи використовується не завжди із законною метою, а з іншого боку –  ми не можемо отримати об’єктивну інформацію про такі випадки, в тому числі з боку адвокатів, які побоюються, що стан залежності може нашкодити самому клієнту”, – пояснив Юрій Бєлоусов.

Учасник круглого столу, начальник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов
Учасник круглого столу, начальник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов.

Адвокати, які приєднались до зустрічі через відеоконференцію, розповіли, що найчастіше їхні клієнти не хочуть куди-небудь звертатися з приводу неправомірного ставлення до себе, тому що на практиці це непросто довести. За словами адвокатки Антоніни Шостак, навіть якщо у клієнта є явні ознаки заподіяного йому насильства (наприклад, синці на спині), то сфотографувати їх неможливо, адже пронести фото- і відеозаписувальні пристрої на територію місць неволі можливо лише з дозволу керівництва даного закладу, яке в цьому не особливо зацікавлено. Плюс співробітники медичної частини здатні за підсумками огляду написати, що характер синців нібито свідчить про самовільне падіння людини. В результаті адвокат залишається з показаннями потерпілого, який згодом від них же і відмовляється, злякавшись погроз, що надходять на його адресу.

В.о. директора Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги Олександр Баранов уточнив, що адвокати мають відповідні інструменти для протидії неналежному поводженню із затриманими, але ними чомусь практично не користуються:

“Стандарти БПД під час захисту у кримінальному процесі передбачають у тому числі заповнення протоколу фіксації скарг затриманого. За 2020-ий рік центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги видали  доручень майже на 20 тисяч затриманих, але кількість таких протоколів дуже мала”, – зауважив він.

Учасник круглого столу, в.о. директора Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги Олександр Баранов.
Учасник круглого столу, в.о. директора Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги Олександр Баранов.

Круглий стіл проявив проблеми системи як нагляду, так і правового захисту затриманих. Водночас ніхто з адвокатів, які приєдналися до круглого столу по відеоконференції, знову ж таки не зміг надати жодного документального підтвердження фактів катувань над особами з наркотичною залежністю, при тому, що представник Офісу Генерального прокурора запевнив, що такі випадки будуть на особливому контролі.

У підсумку учасники заходу домовились спільно розробити інструмент збору інформації про випадки неналежного поводження із затриманими особами. Після формування такого інструменту протягом кількох місяців партнери збиратимуть відомості та передаватимуть їх до Координаційного центру з надання правової допомоги. Збір такої інформації дозволить оцінити масштаби, заявленої під час круглого столу, проблеми та сформувати пропозиції щодо її подолання, базуючись на верифікованих даних.

Учасник круглого столу, директор Експертного центру з прав людини В'ячеслав Свірець
Учасник круглого столу, директор Експертного центру з прав людини В’ячеслав Свірець.

Звісно, поки рано говорити, що ми рухаємо наш віз “протидії неналежному поводженню із затриманими” в правильному напрямку, але принаймні, лебідь, рак і щук перейшли, до обговорення, маршруту.