Волонтерка БПД про булінг у школі: допомога потрібна і постраждалому, і кривднику

Головна сторінка Волонтерка БПД про булінг у школі: допомога потрібна і постраждалому, і кривднику

Булінг у школі під час війни не лише не зникає, а навіть загострюється. Адже саме діти, які пережили травмуючий досвід чи насильство, найчастіше є або жертвами булінгу або можуть виступати у ролі кривдника.

Як треба діяти параюристу, який працює з випадками булінгу у школі? Про найбільш ефективний алгоритм дій розповіла волонтерка системи безоплатної правової допомоги з Рівного, адвокатка та тренерка Іванна Голуб.

Три постраждалих сторони

Булінг — це агресивна і дуже неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей щодо іншої дитини, яка супроводжується фізичним, вербальним, соціально-психологічним впливом, рідше — економічним чи сексуальним.

Зустрічається також кібербулінг та інші види такої агресивної та маніпулятивної поведінки.

Серед усіх сторін цькування (булінгу) — а таких сторін є як правило три — жертва, агресор (кривдник) та спостерігачі — найважчу психологічну травму отримує жертва. Хоча можна говорити про те, що психологічна допомога потрібна усім учасникам булінгу.

Як працювати з дитиною, яка постраждала від булінгу?

Ви зіштовхнулись Перше, що потрібно зробити для постраждалої дитини — зняти почуття провини, гарантувати її захист та безпеку.

Дорослі мають пояснити дитині, що вона не винна у тому, що зазнала булінгу — це надзвичайно важливо!

Батькам постраждалих дітей ні в якому разі не можна самостійно намагатися поговорити з кривдником своєї дитини — є ризик отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

Краще залучити до інциденту адміністрацію школи, педагогічних працівників та психологів, за потреби — поліцію та інші компетентні органи та служби.

Причина булінгу завжди залежить від мети, яку переслідує кривдник — самоствердитися, помститися тощо.

Як працювати з дитиною-кривдником

Однією з причин булінгу може бути домашнє насильство в сім’ї дитини-кривдника, і про це потрібно говорити з дитиною-агресором в першу чергу. 

Також дорослі мають пояснити булеру, що відчуває жертва фізичного та психічного насилля.

Треба спокійно потрібно пояснити дитині, що її поведінка може завдати серйозної шкоди не лише жертві, а й оточенню.

Слід зауважити, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж жертві булінгу.

Дуже важливо дотримуватися правил ненасильницького спілкування з дітьми в таких непростих ситуаціях, важливим є також індивідуальний підхід до кожного учасника інциденту та кожної окремої ситуації.

Як працювати з дітьми-свідками булінгу

Окремо спеціалістам потрібно працювати з дітьми — свідками булінгу, з’ясовувати стан та актуальні психологічні особливості кожного учасника інциденту.

Найдієвішим засобом протидії булінгу у школі є профілактика та правопросвітництво у школах.

Важливо працювати на випередження інцидентів, бо з наслідками працювати важче, довше та проблемніше.

Діти змалку повинні вчитися основ ненасильницького спілкування, взаємоповаги та взаємовиручки в дитячому колективі.

Нагадуємо параюристам, що їхню роботу суттєво може полегшити додаток “Параюристи”, який Фундація спільно розробила спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги та організаціями-парнерами.

 Завантажити додаток “Параюристи” та більше дізнатись про його функції можна за посиланням: https://paralegal.in.ua/

Над додатком спільно працювали Українська фундація правової допомоги, Координаційний центр з надання Безоплатна правова допомогаГромадські радникиУправління дотримання прав людини Національної поліції УкраїниiDev – Innovation DevelopmentVasil Kisil & Partners за підтримки Mott Foundation