“Є надія, що закон про булінг запрацює більш потужно і плутанини між визначеннями стане менше”, - експертка з недискримінації Оксана Гузь

20.02.2019

e95f08e2821df9a9797dcc5334c6eff1Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” був прийнятий 18 грудня 2018 року. Він передбачає покарання за психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство учасників освітнього процесу. Адміністративні штрафи стягуватимуться також за цькування із допомогою засобів електронної комунікації та цькування неповнолітніх вчителями чи адміністрацією школи.

Діяти зміни почали з 19 січня. З тих пір і до сьогодні було ухвалено тільки одне судове рішення про булінг. До слова, у всеукраїнських ЗМІ відтоді зафіксовані випадки цькування у школах, які уже підпадають під дію нового закону. Але постраждалі позиватись поки не поспішають.

Перше рішення в Україні про «боулінг-булінг»

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2019 року у справі про булінг стало першим в Україні. Згідно рішення, за вчинення школяркою протиправних дій щодо ровесниці у навчальному закладі штраф накладено на її батьків: 850 гривень + судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

Щоправда, є один нюанс: технічно рішення про булінг є рішенням про “боулінг”.screenshot_1

 — Рішення про боулінг Бориспільського суду може бути банальною технічною помилкою, або ж визначення «булінг» настільки незвичне для використання, що відбулась автоматична підміна слова, — прокоментувала експертка з недискримінації, адвокатка, старша партнерка адвокатського об’єднання «Прове» Оксана Гузь.

Критерії визначення шкоди за законом про антибулінг

123-2

Оксана Гузь прокоментувала для Фундації, яким чином, згідно з законом про антибулінг, визначити критерії та механізми відшкодування завданої жертві булінгу шкоди.

— Загалом, в даному випадку, санкцією статті перебачено покарання у вигляді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Суд визначає розмір покарання, керуючись нормами закону, і враховує всі обставини справи: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність тощо. Саме тому законом і встановлюється мінімальна та максимальна відповідальність за правопорушення, оскільки, кожен випадок розглядається окремо. При цьому, обов’язок сплати судового збору особою, на яку покладено відповідальність – це чітка вимога. Винесення такого рішення –  гарна новина, про те, що з’явилися спроби боротьби із цькуванням. Хоча мене засмучує, що з 18.12.2018 (дата доповнення КУпАП статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу») це перше рішення в цій категорії справ, про яке стало відомо. При цьому, є надія, що поступово закон запрацює більш потужно, і плутанини у визначеннях між боулінгом і булінгом стане менше.