"Українське суспільство розраховує на своєчасну і якісну правову допомогу" - Микола Сіома, директор Української фундації правової допомоги

23.11.2015

Цьогорічний Європейський Pro Bono форум, який відбувався у Римі протягом трьох днів з 11 по 13 листопада, окрім уже традиційних питань соціальної відповідальності юристів, розглядав актуальну для усієї Європи проблему правової допомоги біженцям.

1

Українську Біржу Pro Bono на форумі представили виконавчий директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома, виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко та програмний директор УГСПЛ Максим Щербатюк.

Відкриваючи форум, директор Європейського офісу PILnet Атанас Політов і адвокат Pro Bono з Великобританії Айрін Хан зазначили:

—      Pro Bono не може розглядатися поза контекстом юридичної професії. У кращому втіленні Pro Bono має здійснюватися за підтримки великих юридичних та громадських організацій, які можуть вплинути на становлення юридичної освіти та її принципів. Якщо ми як недержавна організація хочемо створити культуру Pro Bono, нам потрібно працювати з органами самоврядування юристів, різноманітними, які є ключовим інструментом розвитку і визначення цих кращих практик прозорості, рівних можливостей і доступу до правосуддя. Це є істотними результатами Верховенства права. Закон сам по собі не є достатнім, тому ми потребуємо принципів, щоб однаково трактувати справедливість. Справедливість потребує адвокатів.

2

Презентуючи український досвід Pro Bono директор Фундації Микола Сіома зазначив, що після подій 2014-2015 років, Майдану та війни на Сході і Півдні України українське суспільство дуже розраховує на своєчасну та якісну правову допомогу. Певною мірою цей запит може задовольнити система безоплатної правової допомоги, над якою працює держава, громадські та донорські організації. Але успішне виконання цих ініціатив уможливлюється також за підтримки соціально-відповідального юридичного бізнесу, тобто Pro Bono.

 3

Щодо питання правового забезпечення біженців, представники української делегації поділилися досвідом роботи із внутрішньо переміщеними особами, солдатами, які брали або беруть участь в АТО та членами їхніх родин. Зокрема, учасники Форуму цікавилися загальним сприйняттям українського суспільства до цих категорій громадян. Біженці, з якими стикаються країни Євросоюзу відрізняються від українських громадян, які стали внутрішньо переміщеними особами. У Європейський союз  їдуть люди з бідних країн Сходу, які тікають від збройної агресії і здебільшого не говорять англійською чи французькою, вони відрізняються від аборигенів за культурним бекграундом. Тому у допомозі їм, окрім юридичних питань, потрібно враховувати цілу низку інших культурних психологічних аспектів.

Учасники Форуму погоджувалися, що для більшості урядів країн Європи, які не мають довгострокової стратегії, властиво прикривати не надання допомоги вразливим категоріям осіб відсутністю бюджету. Тому для всієї Європи властиве декларування прав та соціальних гарантій для біженців, та відсутність механізмів їх забезпечення.

Тому учасники Європейського Pro Bono Альянсу дійшли згоди щодо необхідності організації громадського контролю за дотриманням прав вразливих груп населення та  проведення адвокаційних кампаній, зокрема і для популяризації Pro Bono руху по всій Європі.