У Києві обговорили питання забезпечення доступу людей до правосуддя

29.03.2018

Сьогодні, 29 березня, у Києві відбулась прес-конференція «Забезпечення доступу людей до правосуддя: Україна в світовому контексті», організована громадською спілкою «Мережа правового розвитку» (далі – ГС «Мережа правового розвитку», Мережа) спільно з Програмною ініціативою «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».

Питання доступу людей до правосуддя є одним із найбільших викликів для сучасного світу, адже щодня мільйони людей потерпають від порушення їхніх прав та відсутності можливості отримати правову допомогу. В Україні це питання вирішує держава у співпраці з громадським сектором. Сьогодні в Україні однією з найбільших громадських організацій, які надають безоплатну правову допомогу, є ГС «Мережа правового розвитку» – давні партнери та друзі Української фундації правової допомоги. До складу Мережі входить 26 громадських організацій з усієї країни, які щодня надають правову допомогу безоплатно, а також працюють над посиленням правової спроможності територіальних громад._dsc1067

«Міжнародний фонд «Відродження» завжди скеровував свою діяльність у відповідності до запитів та потреб суспільства. У країні, де йде війна, у людей існує великий попит на безпеку та доступ до правосуддя. Саме тому це є одним із напрямків роботи Фонду», – зазначила Ольга Гальченко, координаторка Програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження». Під час свого виступу Ольга Гальченко також розповіла про глобальну проблему доступу до правосуддя, а також розкрила цілі сталого розвитку ООН в українському контексті. Зокрема, вона зазначила, що згідно минулорічних соціологічних досліджень, ціль №16 («Мир та верховенство закону») потрапила до топ-3 цілей українців.

Про взаємодію громадянського суспільства та держави у сфері вдосконалення системи правової допомоги розповів Юрій Сверба, представник експертної групи Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України. Він зазначив, що зараз Директорат має 4 стратегічні цілі: використання потенціалу провайдерів правової допомоги (зокрема, недержавних); посилення правової спроможності територіальних громад, визначення правових потреб населення і надання допомоги відповідно до цих потреб та попиту; комунікація (зокрема, стандартування якості безоплатної правової допомоги).

Провайдери правової допомоги (і державні, і недержавні) наголошують на тому, що для жителів віддалених районів отримання правової допомоги і досі ускладнене, адже сервісні організації не завжди мають можливості та ресурси надавати там безоплатну правову допомогу (далі – БПД). Для вирішення цієї проблеми сьогодні в Україні і державою, і громадськими організаціями реалізовуються низка ініціатив (наприклад, створення мережі громадських радників, виїзні пункти доступу до БПД від державних центрів правової допомоги, проект «Я маю право» Мін’юсту тощо). Про діяльність Мережі правового розвитку щодо покращення доступу людей до правосуддя розповів Євген Полтенко, виконавчий директор Мережі. Він зазначив, що значний негативний вплив на доступ до правосуддя зробила судова реформа. Зокрема, підвищення вартості судового збору, монополія адвокатури на представлення інтересів людини у судах, зменшення кількості суддів зробили у деяких місцях доступ до правосуддя майже неможливим. Саме тому, за його словами, зараз і державі, і громадському сектору необхідно спрямувати усі зусилля на підвищення правової спроможності громад та людей. Євген Полтенко розповів, що для досягнення цієї мети Мережа правового розвитку спільно із партнерами працювали над посібником із розроблення місцевих програм надання БПД у громадах. Окрім того, вони створили перші в Україні Стандарти безоплатної первинної правової допомоги, які є внутрішнім документом Мережі, і їх дотримання є обов’язковим для членів організації.

Наталя Бімбірайте, голова Правління Мережі правового розвитку, розповіла про реалізацію ініціативи «Шерифи для нових громад» як приклад експертно-правової допомоги громадянам. Вона зазначила, що реформа правоохоронних органів призвела до зменшення кількості дільничних офіцерів у селах України (зараз 1 дільничний обслуговує 10-15 сіл). Реформа децентралізації призвела до нерозуміння повноважень органів місцевої влади. Все це, за словами Наталі Бімбірайте, негативно вплинуло на криміногенну ситуацію в сільській місцевості. Для вирішення цієї проблеми Мережа спільно з партнерськими організаціями почала реалізовувати проект «Шерифи для нових громад». Існує 4 організаційні форми роботи місцевих шерифів:   інспектори сільських рад або об’єднаних територіальних громад з питань охорони правопорядку; громадські формування; добровільні помічники поліції; виконання громадської роботи за видом інформування щодо запобігання правопорушенням (місцеві центри зайнятості залучають до цієї роботи людей з числа безробітних та виплачують їм винагороду). Бути шерифом також означає виконувати соціально-важливу функцію в суспільстві, тому зазвичай шерифами стають люди, які користуються авторитетом у населеному пункті. За словами Наталі Бімбірайте, у 2017 році в Україні працювало 199 шерифів.

Безумовно, підвищення правової спроможності громад та забезпечення доступу до правосуддя є важливими завданнями для нашого суспільства. Консолідація зусиль громадського сектору та держави має забезпечити якнайскоріший та ефективний процес реалізації цих завдань.

Ми бажаємо успіхів нашим партнерам з ГС «Мережа правового розвитку» у досягненні головної для всіх нас мети – верховенство права і рівний доступ до правосуддя в Україні!