Розвиток культури Pro Bono в Україні: виклики та перспективи

07.10.2014

20 вересня у Львові відбувся круглий стіл на тему «Розвиток культури Pro Bono в Україні: виклики та перспективи». Круглий стіл складався з двох основних частин. На першій ознайомились із закордонним досвідом впровадження Pro Bono у різних країнах світу. У другій частині обговорили проблеми та перспективи розвитку системи Pro Bono в Україні. Іноземні експерти представляли організації: Pil Net в Угорщині та Росії, а також біржу Pro Bono у Чехії. Результатом проведення Круглого столу стало більш глибоке розуміння проблем розвитку Pro Bono в Україні, обмін досвідом і залучення найкращих практик від іноземних експертів, а також формування більш глибокої мережі учасників Pro Bono в Україні.

Відкрив круглий стіл виконавчий директор Фундації правової допомоги – Микола Сіома. Далі експертам було запропоновано розкрити досвід країн-партнерів у Pro Bono діяльності. Експерт з Угорщини, менеджер із правових питань будапештського офісу PILnet  — Тамас Барабас розповів історію створення системи Pro Bono в Угорщині, першочерговою метою якої була допомога бідним. Перед  початком своєї діяльності Тамас із колегами вивчив досвід американських колег, які не залучали парламент до впровадження подібних ініціатив, а також досвід Німеччини, де такі ініціативи повністю фінансуються коштом парламенту та вирів обрати більш близьку до Німеччини модель. Цікавим, на думку Тамаса, є те, що коли у 2005 році почали впроваджувати систему Pro Bono в Угорщині – багато хто казав що «ми і так це робимо», але насправді це було не так. Тож спочатку, для розвитку Pro Bono в Угорщині, була створена дуже проста інфраструктура із «центрів Pro Bono». Тамас зазначає, що вони почали розбудовувати молоде суспільство і сконцентрувались на НГО, як організаціях, які є найбільш близькими до проблем суспільства. Сьогодні багато НГО отримують допомогу Pro Bono від PILnet. Також наразі Pro Bono є важливою частиною правової культури Угорщини. Наприклад щороку проводиться Європейський форум Pro Bono, метою якого є побудова діалогу між представниками різноманітних організацій – юридичними фірмами, НГО тощо, а також визначення їх потреб.

Антон Подільчак, адвокат Advice Group, керуючий партнер та керівник західноукраїнського відділення АПУ розповів про становлення системи Pro Bono в Україні каталізатором якого став Євромайдан і зокрема розгін студентів. Наступного дня після цього АПУ та ще кілька центрів, що працювали на місці, консолідувались, щоб допомогти студентам у даній ситуації. Антон зазначив, що, якби на той час існувала злагоджена біржа Pro Bono, вона могла би більш ефективно координувати юридичну підтримку подібних справ. Революція активізувала систему Pro Bono в Україні. Сьогодні культура надання безкоштовної правової допомоги у складних ситуаціях реалізується на справах учасників АТО. Антон зазначив, що з кінця серпня відкрито нову платформу для участь адвокатів для захисту учасників АТО за кількома напрямами: зокрема захист проти обвинувачення за злочини у військовій сфер та інші види правової допомоги учасникам бойових дій та їхнім сімям. Але наразі існує проблема, оскільки немає реально фахівців, які можуть виступати на стороні захисту у справах про злочини у військовій сфері, немає ефективної судової практики, фахівців із військової прокуратури та із досвідом захисту у подібних справах.

Найголовнішою ціллю Pro Bono в Україні Антон Подільчак вважає системні ефективні зміни до законодавства та контроль юристами влади в конкретних випадках (це включає і можливість лобіювання певних законодавчих актів через Європейську Бізнес Асоціацію та Асоціацію Правників України щодо змін в законності, та використання інструментів контролю влади на місцях через усі можливі інструменти громадянського суспільства).  Адже змінивши законодавство з метою підвищення рівня захисту прав громадян коефіцієнт корисної дії юристів в такому масштабі буде суттєво більшим ніж індивідуальна правова допомога клієнтам.

Іншим напрямком діяльності АПУ є створення легального середовища в Україні, яке би підвищило інвестиційну привабливість країни на міжнародному рівні. Антон Подільчак закінчив свій виступ зазначивши, що «найбільш ефективними у сфері Про Боно є молоді юристи, також долучається і «модернізоване» старше покоління. […] Українські юристи за  методом надання послуг, маркетингу та іншим параметрам відстають від західних колег на 1-1.5 роки і система Pro Bono  може стати важливою платформою обміну досвіду, який зменшить цей розрив.»

Михайло Таракхало, директор стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, розповів про діяльність УГС і зокрема відділ стратегічних справ, який існує з 2004 року для вирішення структурних проблем в Україні саме юридичним шляхом. Одним із надбань у цьому напрямі вважає прийняття нового процесуального кодексу. УГС займається Pro Bono не зі сторони надання правової допомоги, а допомагає підшукувати справи, які можуть бути цікавими для адвокатів з біржі Pro Bono. Оскільки організація має велику кількість приймалень (більше 15 у різних регіонах України) і таким чином має необхідну інфраструктуру для збору і сортування справ, щоб передати їх для розгляду юристам та адвокатам далі. Михайло зазначив що УГС буде всіляко підтримувати біржу Pro Bono, оскільки вважає її діяльність неабияк важливою, особливо у контексті Майдану та тієї кількості людей, які потребують даної допомоги.

Дмитро Шабельніков, директор московського офісу PILnet, член наглядової ради «Української фундації правової допомоги»  розповів чому варто працювати із юридичними компаніями і чому це може бути їм цікаво у контексті розвитку громадянського суспільства у Росії, а також у контексті розвитку всієї організації PILnet. Дмитро більше розповів про PILnet, яка є міжнародною організацією та має офіси у таких містах як Будапешт, Нью-Йорк. Москва, Лондон та Гонконг. В усій організації працює близько 35 чоловік в усьому світі. Із них – 5 чоловік у Москві і лише один з них працює на постійній основі. Окрім проектів Pro Bono організація займається впровадженням реформ у сфері права, юридичною освітою тощо. В Росії, зазначив Дмитро, ресурси організації є обмеженими і немає регіональних координаторів. Це є стримуючим фактором надання правової допомоги своїй аудиторії. Аудиторія PILnet в Росії була свідомо «звужена» до громадських організацій з метою вивільнення їх часу на вирішення різноманітних юридичних питань (питань щодо трудового законодавства, оподаткування, реєстрації тощо) для концентрації на основній діяльності. Дмитро зазначив, що система Pro Bono поступово розвивається у Росії і до неї поступово залучається все більше і більше юридичних компаній, які хочуть надавати правову допомогу на безоплатній основі, а також все більше громадських організацій, які хочуть отримувати цю допомогу.

Наступною виступила Антоніна Бондаренко – програмний директор Української фундації правової допомоги.  Антоніна розповіла про розвиток Фундації, а також про рішення створити платформу, яка б стала способом відбору тем і кейсів, які би далі можна було передавати на біржу Pro Bono. Власне Фундація і стала таким фільтром. Далі Антоніна продемонструвала розроблений сайт біржі Pro Bono, розкрила його основні функціональні особливості, розповіла про плани подальшого розвитку та на прикладі показала, як створити заявку на отримання правової допомоги і яким чином потім реалізується. Також Антоніна розповіла про кілька кейсів, які вже були вирішені за допомогою біржі Pro Bono.  Нагадуємо адресу сайту біржі Pro Bono в Україні — pro-bono.in.ua.

Надалі слово взяла Мартинюк Анна, керуючий партнер Інформаційного Ресурсного Центру «Правовий Простір», яка презентувала сервіс «Правовий Простір» і розповіла, що сюди будь-хто може звернутись за безкоштовною правовою консультацією та отримати відповідь на свій запит протягом 24 годин. Також вона розповіла, що даний ресурс може бути цікавим адвокатам, оскільки він виступає інформаційним та надає інформацію про всю безоплатну правову допомогу, що  надається в Україні. Анна зазначило, що Центр працює із первинною правовою допомогою.

Таким чином закінчилась перша частина Круглого столу і після короткої перерви на обід учасники повернулись, щоб перейти до другої частини Круглого столу, а саме до дискусії на тему «Виклики та перспективи Pro Bono практики в Україні». Друга частина столу була ще жвавішою за першу, оскільки тут були порушені ще більш практичні питання, а саме потенційні ризики розвитку культури Pro Bono, мотивація юридичного середовища щодо підтримки Pro Bono практики, співпраця з юридичиними клініками та інші питання.

Софія  Ковач, партнер Advice Group, розповіла, що в Україні безкоштовну правову допомогу надає Ліга Студентів-правників, для якої з одного боку подібна практика є власне підвищенням кваліфікації і набуттям досвіду, а з іншого боку – відбір у подальшому професійному житті. Софія аргументувала дану тезу тим, що студент, який бере участь у наданні безкоштовної правової допомоги з першого чи другого курсу вже знає як це робити і стає на ринку праці більш «привабливим» зважаючи на свій досвід. Антон Подільчак та Софія Ковач також розповіли про кейс Pro Bono із своєї практики, коли троє хлопців пограбували банк і в результаті недовіри до системи і адвокатів Pro Bono в Україні, а також низької кваліфікації осіб, які із боку звинувачення непрофесійно діяли у ході справи, вирішення даної справи набуло зовсім інакшого напрямку, аніж могло би. Проте дана справа розкрила проблеми надання безкоштовної правової допомоги і зокрема процедури ведення слідства. На додачу, ця справа виявила потребу підвищення кваліфікації адвокатів на місцях і потребу провести «триєдиний» збір суддів, прокурорів та міліціонерів, задля спілкування із адвокатами щоб надалі вести плідну співпрацю. Потрібно формувати довіру до системи і адвокатів Pro Bono в Україні.

Микола Сіома зазначив, що Українська фундація правової допомоги планує провести серію круглих столів у регіонах, залучити всіх зацікавлених осіб до обговорення проблем системи і «щоб подивитись одне на одного не у залі суду, а за круглим столом». Ця думка була одноголосно підтримана учасниками Круглого столу.

Валерія Коломієць, адвокат зі Львова, зазначила, що основою проблемою Pro Bono є самі адвокати, оскільки є такі недобросовісні професіонали, які є «продажними», а також працюють на стороні прокуратури. Також такі адвокати одразу можуть натякати на «грошову винагороду», хоча система передбачає безоплатне надання правової допомоги. Валерія вбачає розвиток системи Pro Bono лише через підвищення професіоналізму та моральних якостей самих адвокатів. Софія Ковач у свою чергу підкреслила, що це питання варто розширити до якості всієї адвокатури.

Далі Тамас Барабас розповів про проблеми Pro Bono зокрема в Угорщині, де це є проблемою інфраструктури,тобто потрібно розширити мережу інформування громадськості про надання правової допомоги, а також створення центрів безпосереднього надання правової допомоги.

Регіональний Pro Bono координатор у Рівненській області Марія Цип`ящук розповіла про регіональні виклики системі Pro Bono і зокрема про ситуацію у Рівному, де є мало партнерів – юридичних компаній. Також Марія зазначила, що малий досвід та опір діяльності Pro Bono у регіоні власне заважає розвитку системи безоплатної правової допомоги у регіоні.

Зоряна Христина, координатор біржі Pro Bono у Львові розповіла про роботу координатора у Львові. Координатор – це людина, яка працює на прийомі, сказала вона. Потрібно з`ясувати реальні інтереси клієнта, а також відсіювати ті справи, які не можна буде вирішити за допомогою Pro Bono. Також Зоряна зазначила, що практика Pro Bono є досить розвиненою, а також підтримується у Львові. Своєю метою Зоряна вважає подальший розвиток Pro Bono в Україні та підвищення привабливості самої концепції Pro Bono для суспільства.

У ході другої частини Круглого столу було порушене питання і чому юридичним фірмам є вигідною участь у системі Pro Bono. На це питання є ряд відповідей. По-перше, участь у системі Pro Bono позитивно відображається на репутації юридичних фірм, на репутації  офісу. По-друге, для молодих членів компанії, які ще не мають досвіду прямої взаємодії із клієнтом, це є низько ризиковою системою, де себе можна спробувати у ролі адвоката, а також набути досвіду. По-третє, участь у справах Pro Bono підтримує «клімат» у офісі, а також «дух компанії», оскільки дає можливість робити світ навколо себе кращим, а також отримувати «розрядку» від «стандартних» справ, які зазвичай є одноманітними на роботі.

Далі обговорення йшло у руслі вирішення проблем Pro Bono в Україні. Одним із можливих варіантів є створення системи співпраці Pro Bono юристів та юридичних клінік. Також необхідно впроваджувати ідею Pro Bono на регіональному рівні – наприклад, через телебачення. Варто пам`ятати, що Pro Bono стирає межі конкуренції і вибудовує співпрацю, для поліпшення легального середовища в Україні, а також захисту верств населення, які потребують безкоштовної юридичної допомоги. Завершився Круглий стіл на позитивній ноті і у дусі потреби розвитку Pro Bono в Україні, а також із планами подальших зустрічей і каналізації співпраці між зацікавленими сторонами для створення легального середовища в Україні.

Фотогалерея