Pro Bono – 2017: нова місія, нові шляхи, нові підходи

21.07.2017

19 – 20 липня відбулася Кyiv International Pro Bono Meeting 2017 – перша за довгий час зустріч партнерів Простору Pro Bono – громадських організацій та ініціатив, представників юридичних фірм, адвокатів і правників, а також запрошених закордонних експертів – давніх партнерів українського Pro Bono руху._dsc0790

Яка місія і основна ціль діяльності українського Простору Pro Bono? Як Простір може підтримати громадські організації ті ініціативи? Які справи хочуть отримувати та які види правової допомоги готові надавати партнери – юридичні компанії, адвокати і юристи, які практикують індивідуально? Чи варто займатися індивідуальними справами та за яких умов? Всі ці питання стали наріжним каменем ряду зустрічей, проведених з юридичними фірмами та громадськими організаціями – партнерами Простору Pro Bono, а також спільного круглого столу, який відбувся 20 липня.probono3

У дводенній програмі зустрічі взяли участь юридичні фірми DLA Paper, Marchenko Danevych, Juscutum Attorneys Association, Lawrynovych & Partners, керівництво Національної асоціації адвокатів України, Мережі правового розвитку, Української Гельсінської спілки з прав людини, Асоціації юридичних клінік України та громадських організацій: «Медійна ініціатива за права людини», «Вектор прав людини», «Жіночий консорціум України», «Україна без тортур» давній партнер Простору Pro Bono – адвокат Євгенія Коваленко та союзники українського Pro Bono руху з Всесвітньої мережі PILnet – Дмітрій Шабєльніков (директор московського офісу) Тамаш Барабаш (старший юрист будапештського офісу).probono2

З моменту свого створення у 2013 році Простір Pro Bono приймав запити від індивідуальних клієнтів – фізичних осіб, які часто не мали соціальної значимості та не несли потенціалу суспільних змін. На той час такий підхід був виправданий через ускладнений доступ до безоплатної правової допомоги, але з 2016 року, коли держава гарантує забезпечення безоплатною правовою допомогу вразливим групам населення і також цю допомогу надають мережі недержавних провайдерів правової допомоги, то доцільність дублювання цих функцій Простором Pro Bono стала сумнівною.probono4

Під час спільного обговорення цієї проблеми з усіма сторонами процесу – громадськими організаціями та провайдерами правової допомоги, було виявлено низку додаткових дилем. Наприклад, чи повинен Простір Pro Bono приймати справи від сервісної громадській організації, яка не є індивідуальним клієнтом, однак, якщо справа, подана нею, вимагає допомоги конкретній фізичній особі? Чи може Простір Pro Bono розглядати справи індивідуумів без суспільної значущості, якщо вони не можуть отримати безоплатну правову допомогу від відповідних державних центрів?_dsc0698

В результаті обговорення учасники підтримали ідею першочергового прийняття Простіром Pro Bono запитів від колективних заявників (НУО та незареєстрованих соціальних ініціатив). Це означає, що справи повинні мати соціальну значимість і містити в собі потенціал суспільних змін, справи, які можуть змінити «системні правила гри» у певній сфері (в тому числі – у практиці правозастосування або тлумачення норм права). В той же час, основоположні принципи роботи Простору залишаються незмінними: ми не приймаємо справи, які містять комерційний інтерес заявників.17

Проблема роботи з індивідуальними кейсами була розглянута також у контексті «поділу праці» між юридичними компаніями та приватними адвокатами. І, якщо представники юридичних фірм виразили бажання частіше надавати допомогу у колективних справах, то незалежні адвокати і юристи, частіше працюють з індивідуальними клієнтами. В такому підході є ще одна додаткова перевага: на думку очільника російського офісу PILnet Дмітрія Шабєльнікова та адвокатки, активної партнерки Простору Pro Bono Євгенії Коваленко, це дозволятиме приватним адвокатам надавати допомогу громадянам або малим ініціативним групам в їх спорах з інститутами держави або бізнес-організаціями. Адже великі юридичні фірми, клієнтами яких є саме ці інституції держави та корпорації, часто не в змозі займатися подібними справами Pro Bono через загрозу виникнення прямого чи непрямого конфлікту інтересів._dsc0793

Важливим результатом зустрічі стала артикуляція власних очікувань від роботи Простору від юридичних компаній, відповідно до яких, Простору стане легше допомагати громадським організаціям та ініціативам. Не зважаючи на те, що кожна компанія спеціалізується у вирішенні тих чи інших питань, та наданні певних видів юридичної допомоги, присутні на круглому столі представники компаній DLA Paper (Марина Опірська) та Marchenko Danevych (Микола Юрлов та Анастасія Філіпюк) зазначили, що готові надавати будь-які види юридичної допомоги від надання консультацій до супроводу в суді потенційним клієнтам, якщо справа є соціально важливою та має потенціал успішного вирішення._dsc0723

На завершення спільної дискусії, директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома зазначив, що співпраця з Простором є стратегічно корисною для юридичних фірм та адвокатів не лише через можливість проявити свою соціальну активність та якісно зарекомендувати себе на ринку юридичних послуг, але й задля оцінювання нових та потенційних співробітників._dsc0652

Учасники круглого столу дійшли важливого висновку про необхідність міцнішої взаємодії представників юридичного бізнесу та правозахисників, адже маючи одну ціль – розвиток громадянського суспільства вони наразі мало що знають про роботу одне одного.