Практика Pro Bono – справа честі для юриста

14.11.2014

Такого висновку дійшли правозахисники під час 8-го щорічного Європейського форуму Pro Bono. Він пройшов з 5 по 7 листопада в Англії. Участь у форумі взяли і представники з України.

На лондонський Форум цього року прибули близько 300 учасників — юристів та експертів з надання послуг Pro Bono. Загалом було представлено 70 бірж з усього світу. Про подробиці двох днів форуму «Правовому Простору» розповів один з його учасників — Микола Сіома, виконавчий директорУкраїнської фундації правової допомоги. Окрім нього, Україну представляли ще троє правозахисників: Роман Романов — директор Програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»,Володимир Кольвах (CMS Cameron McKenna LLP) та Борис Даневич(юридична фірма Marchenko Danevych).

Своє бачення щодо цінностей культури Pro Bono Микола Сіома сформулював так:

— Міжнародний Форум Pro Bono, який цього року відбувся в Лондоні, є можливістю переосмислити принципи юридичної професії з урахуванням потреб тих, хто насправді найбільше потребує допомоги юристів. Певною мірою, саме завдяки Pro Bono представники вразливих груп зберігають віру в людство і гуманістичні ідеали. Ці питання не обмежуються Україною чи Великобританією, бо їх задає собі кожна розсудлива людина. З бажанням допомогти ми стаємо людьми.

День перший. Презентації та особлива увага до України

У перший день Форуму відбулися презентації бірж Pro Bono за участі і юристів, і менеджерів – спеціалістів, які з’єднують з юристами тих, хто потребує правової допомоги. Зокрема, Микола Сіома презентував українську біржу Pro Bono у фокусі «до і після Майдану».

—      Якщо до Революції Гідності юристи переважно надавали Pro Bono допомогу інвалідам, дітям-сиротам, ветеранам – тобто це були доволі типові мирні справи, то після Майданунадання Pro Bono набуло інших рис, — каже Микола Сіома. — Під час презентації я навів приклади справи з приводу дезертирства військових, кричущих порушень прав людини, відповів на ряд запитань. Взагалі, до України була прикута особлива увага присутніх. Хоча наводили приклади й інших країн, що знаходяться в зоні конфліктів, де, наприклад, можливі масові затримання людей.

Про свій досвід роботи розповіли й інші біржі Pro Bono. Зокрема торкнулися питання можливості обчислити Pro Bono допомогу – і навели цікавий приклад: у грошовому еквіваленті загальна сума, на яку в Британії надаються Pro Bono послуги, є більшою ніж ВВП всієї країни.

День другий. Професійні цінності, філософія та якість

Другого дня юристи та експерти обговорювали і визначали цінності та філософію, напрямки та інструменти, механізми та можливості розвитку послуг Pro Bono. Від учасників неодноразово звучало, що культура Pro Bono — це втілення ідей людяності та добра.

Чи повинен юрист обов’язково надавати послуги Pro Bono? Це питання, з-поміж інших, учасники форуму, визначили одним із найважливіших. В результаті дійшли висновку, що Pro Bono не є тим, що повинно бути присутнім чи відсутнім у роботі – це те, що робить юриста юристом. Якщо ж робити Pro Bono обов’язковим для юриста, принцип втрачає свою значимість, так само як і сама професія. Усі учасники дійшли згоди, що тут, скоріш, постає питання «бути чесним юристом чи нечесним», адже чесний юрист apriori надає Pro Bono послуги.

Окремим рядком – проблема ромів

Під час сесії, яку представляли експерти PiLNet, розглянули й проблеми ромів. Неможливість отримання документів, відсутність прав на навчання, отримання професії, власність, свободу (й інших прав, рівноцінних для всіх членів суспільства) – це проблема ромів усього Євросоюзу. Їх не визнають ніде, вони зазнають дискримінації. Учасники форуму сформулювали проблему таким чином: «Допоки ми будемо брехати, що ми рівні?» І запропонували шлях вирішення проблеми ромів — налагодження контактів між ромами та неурядовими організаціями. Діалог з ромами потрібно розпочинати: як такого, його ще не було, вважають юристи — треба йти і допомагати.

Джерело