Перше, що необхідно зробити при візиті колекторів – викликати поліцію і негайно звертатись до фахівця у галузі права.

11.01.2016

Нещодавно Інтернет сколихнуло відео, на якому знімальна група відзняла як колектори із застосуванням фізичної сили виселяли жінку, багатодітну матір, з дому за кредитні борги. Вони «тягнули» її просто за руку та її одежу, при цьому діти були свідками цієї моторошної картини.

Такі справи є непоодинокими по всій Україні, а так звані колектори, почувають свою безкарність за вчинення неправомірних дій (застосування фізичної сили, яке карається Кримінальним кодексом України), тож їхні дії по відношенню до боржників стають дедалі жорстокішими. Як уберегтися платникам кредитів, іпотек, у правовий спосіб від такого можливого свавілля колекторів?

Про це сьогодні ми говоримо з адвокатом системи безоплатної правової допомоги з Вінниці, Вадимом Бондарчуком, який, до речі, нещодавно мав схожу справу з виселення сім`ї колекторами за кредитні борги.

—          Розкажіть, будь ласка, суть справи з якою до Вас звернулись

—          Прийшли люди, і силою увійшли в квартиру, при цьому показуючи документи, що ця квартира на них перереєстрована і право власності належить не тим людям, які фактично там проживали, а іншому власнику. Перереєстрацію здійснив київський нотаріус, який виступив у ролі державного реєстратора. Це те, що мені відомо зі слів людей.

—          До Вас напряму звернулись клієнти-постраждалі?

—          Ні. Мене попросили колеги з Києва. Потім вже приїхали люди, ми зустрілись перед будинком і тоді вже в саму квартиру я не міг ввійти, тому що там були так звані нові власники  — двоє, плюс чоловік п’ятнадцять, хлопці спортивної статури, з капюшонами на голові.

—          А чим вони мотивували законодавчо, з правової точки зору те, що вони там перебувають?

—          Вони мені надали оригінал витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, де власниками даної квартири зареєстрована юридична особа ТОВ «Кей-Колект», реєстрацію права власності здійснив київський нотаріус. І показали договір про переуступку боргу між первинним кредитором та ТОВ «Кей-Колект».

—          Наскільки законодавчо врегульовано це питання з приводу того, що люди можуть просто зайти в квартиру і показати такі документи?

—          Ні. Просто так зайти не можна. Якщо людина, є власником нерухомості, (і дане право власності зареєстроване в установленому порядку), прийшовши до своєї нерухомості бачить, що там є інші якісь невідомі люди, то власники мають негайно викликати працівників поліції, та разом із працівниками поліції увійти до своєї нерухомості, перевірити наявність усіх цінностей та речей та написати заяву про скоєння злочину. Також власники мають право вимагати від «непроханих гостей» залишити дану нерухомість. Примусове входження до нерухомості має право виключно державна виконавча служба на підставі рішення суду, яке набуло законної сили  та виконавчого документу.

—          Це після розгляду суду?

—          Ні, не розгляду, а коли рішення набуло законної сили і виданий виконавчий документ. Якщо це фізична особа це виконавчий лист, якщо юридична особа – це наказ.

—          Діяльність колекторів врегульована законодавчо?

—          Взагалі поняття колектор, це поняття з механіки. А такого поняття нормативного, у документах, взагалі немає, і воно нічим не врегульоване. Я знаю, що вони себе називають фінансовими установами. Просто це суб’єкт господарювання, який займається на підставі певних договорів, стягненням заборгованості з боржників на користь кредиторів. Або, коли була уступка боргу, від первісного кредитора до цієї фінансової компанії, тоді вона виступає новим кредитором і вона тільки за рішенням суду може ту заборгованість стягнути, яка їй перейшла.

—          З досвіду Ваших колег наскільки такі справи вирішуються успішно для клієнта?

—          Наскільки мені відомо  — близько 99%. Все залежить від того як прописано поняття застереження в договорі іпотеки. Якщо взагалі немає застереження  в договорів іпотеки, тоді апріорі не можливо перереєструвати право власності на підставі договору іпотеки. Якщо є застереження, наприклад, можливий перехід права власності по договору іпотеки на підставі іншої угоди між кредитором і позичальником, (іпотекодавцем іпотекодержателем), тоді з ними укладається окрема угода і тільки на підставі цього договору можна перереєстровувати право власності на майно. Що, до речі було в цій справі, де я виїжджав було прописано, що на підставі окремого договору. Тобто нотаріус, вважаємо, неправомірно перереєстрував право власності. Всі поняття регулює стаття 36, 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

—          Насправді, коли така ситуація стається, люди, які проживають в будинку, розгублюються в першу чергу. Як їм в діяти в такій ситуації?

—          В першу чергу, викликати працівників поліції. На 102 дзвінок – «невідомі люди вриваються, вимагають невідомо що». Приїжджають працівники поліції, і тоді вже можна більш спокійно розбиратись в цій ситуації. Відкривати двері чи когось впускати – я не рекомендую. Виключно викликати працівників  поліції. Не відчиняти. У них немає підстав бити вікна, вриватись. У такому випадку цим питанням мають займатись правоохоронні органи, прокуратура, поліція,  я вважаю. На якій підставі, хто, що, застосував силу, фізичний вплив, і психологічний вплив.

—          Потім, після того, як поліція розібралась і побачила у колекторів цей  правовстановчий документ. Як діяти далі?

—          Витяг про реєстрацію на нерухоме майно і плюс договір іпотеки (в даному випадку), інший правоустанавлюючий докумен (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу та ін.) будуть вважатись правовстановчими документами.

Нічого, тоді треба говорити, що тут живуть люди, будь ласка —  в суд. Буде рішення суду, прийдете з державним виконавцем, і будете виконувати законне рішення суду. Зараз – не можете це робити. Моя думка така. Такого не можна ніяк робити.

—          Як Ви вважаєте чи є потреба вносити зміни чи поправки до законодавства, яке регулює таку діяльність?

—          Таке примусове виселення може виключно виконавчою службою. А щодо цих так званих нових власників, я вважаю, що за це потрібно передбачити кримінальну відповідальність. Щоб не було таких свавільних вривань. Оце, мабуть, буде «дамокловим мечем», над діями цих фінансових компаній.

—          Що ще Ви можете порадити у випадку «візиту» колекторів?

—          Закон «Про захист персональних даних», де чітко передбачається передачу інформації третім особам. Цей закон передбачає передачу цієї інформації лише за згоди власника такої інформації. Банки прописують в договорах, у випадку, наприклад, заборгованості, чи фінансових труднощів, певної обставини, що  позичальник надає згоду на розкриття персональних даних третім особам. Я особисто вважаю, що так не можна робити. Тому що фінансові труднощі з персональними даними особи ніяким чином не пов’язані – фінансові питання це фінансові питання, а персональна інформація, це персоніфікація особи. Це як поділити чи помножити на нуль. Ці поняття між собою не сумісні.

І про документи. Оригінали всіх документів треба зберігати постійно. Має бути окрема папочка, де зберігається їх градація: «право власності до права власності», «кредитні відносини це кредиті відносини», всі платіжні доручення, мають бути обов’язково по ієрархії з першого дня по останній підшиті. Бо бувають такі випадки, що пропадає інформація, неправильні нарахування, таке інше, і довести можна лише з оригіналом квитанції чи з договору. Тому що, якщо немає таких документів – не доведете.

Скажу ще таке, що читав, була справа, люди поклали гроші в банк під депозит, чи був договір, а не було квитанції, чи того й того. Словом, була судова тяганина, щоб забрати депозитні кошти, тому що банк говорив, що договір був, а не було квитанції про внесення. І судились з банком, щоб забрати свої кошти. Тобто немає квитанції – немає внесення. І банк каже —  немає, довести це практично неможливо. Тобто всі документи потрібно зберігати.

І в цій справі, по колекторам, я забрав всі оригінали документів, повіз до себе в офіс. Потім вже на другий день, я людям дані оригінали віддав, оскільки, як мені розповіли, що дані оригінали в них хотіли забрати.  Взагалі, раджу, спілкуватись тільки при представниках поліції. Самим з ними не можна, тому що може бути навіть застосування фізичного насилля. Якщо особа прийшла, нехай представиться, хто вона. Якщо це представник державного органу прийшов, в особі однієї людини, він має показати документи, посвідчення особи. Якщо це державний виконавець, то посвідчення та документ на підставі якого він прийшов  — відкрите  виконавче провадження і виконувати певні дії, які він запланував відповідно до закону. Просто хтось прийшов особа невідома – не відкривати. Погрози – викликати працівників поліції.

—          А вони можуть прийти разом з державним виконавцем?

—           Можуть, але тільки у тому випадку, коли буде рішення суду щодо вчинення певний дій. Тобто рішення суду, яке набуло законної сили, на  підставі якого виданий виконавчий лист і на підставі нього державна виконавча служба виконує законне набуте рішення суду. Ще зауважу, якщо це фізична особа – цивільні процесуальний кодекс, то може таке бути як заочне рішення, тобто особа не була в суді, їй нічого не повідомлялось, нічого не знає. Заочне рішення, на підставі цього видається виконавчий лист, тоді державний виконавець може прийти і виконувати. Але особа, відносно якої було винесено заочне рішення, має право ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження, якщо вона не згодна – написати заяву до суду про скасування заочного рішення. Якщо заява задовольняється, тоді справа починає з початку розглядатись в загальному порядку де виноситься  рішення. Якщо суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, то дане заочне рішення можна оскаржити в загальному порядку протягом 10 днів. Для державного виконавця необхідно написати заяву, що «я не був повідомлений, я не знав про це рішення, прошу дайте мені чи 10, чи 15 днів» і звертатись до фахівців, щоб вони цим питанням займались. Хоча зараз діє Закон України «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті.

—          Можете порадити законодавчі моменти, на які варто було б звернути увагу людям, особливо тим, хто у групі ризику?

—          Коли підписується будь-який документ, необхідно уважно читати, що підписується, це в першу чергу. Коли підписані документи – потім говорити «я не знав я, не прочитав» не діє, то тут діє таке поняття, що «незнання законів не звільняє від відповідальності». Ніхто не заставляв підписувати. І завжди звертатись до адвоката, до юриста у будь-якому випадку. Тільки проблема – звертатись до адвокатів, до юристів, так буде в майбутньому дешевше. Якщо немає коштів – є державний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (у кримінальних справах – ред.),  зараз діє (100 місцевих центрів – ред.) по цивільних та адміністративних справах. У кожній області можна звернутись —  завжди буде надана допомога, адже там працюють кваліфіковані адвокати, з багаторічним досвідом і багажем знань,  це буде безкоштовно.

—          Надається така допомога за критерієм малозабезпеченості.

—          Так, така допомога надається і за критерієм малозабезпеченості, однак детально описано, хто може бути суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу в ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

—          Ви взяли цю справу Pro Bono (безкоштовно – ред.). Яка у Вас була мотивація?

—          Навіть не знаю… Допомогти. У першу чергу, моє кредо «всіх грошей не заробиш». А там діти, зараз зима на вулиці. Крім цих справ у мене є кримінальні справи Pro Bono. З червня я займаюсь одним провадженням, де людину звинувачують у вбивстві.  Я переконався, що це не ця людина, багато питань до експертів, до самих моментів кримінального провадження. Ну, зараз, доводимо, що людина не винувата. Дана справа ще в процесі розгляду. Тобто тут, людяність, допомога – основні мотиватори.

Спілкувалась Ганна Приходько,

Українська фундація правової допомоги