Чим корисні для України громадські радники – «параюристи»?

12.10.2017

Минулого тижня в Україні відбулось перше навчання громадських радників. Із 458 заявок, організатори відібрали 25 активістів з усіх куточків країни.

katerina-yeroshenkoКатерина Єрошенко координаторка проектів Української фундації правової допомоги у розмові з письменницею та правозахисницею Ларисою Денисенко під час ефіру на Громадському радіо розповіла, чому громадські радники так необхідні в країні вже зараз, в чому полягають їх завдання.

Параюристи – це люди, до яких жителі громади звертаються по допомогу, яким довіряють. На першому навчанні громадських радників це були місцеві активісти, соціальні працівники, фахові юристи, бібліотекарі та вчителі. Тобто всіх цих людей об’єднує те, що вони активно працюють в громаді і прагнуть щось в ній змінити.

З урахуванням того, що найбільша кількість юристів, адвокатів, юридичних ВНЗ частіше за все концентрується у великих містах, діяльність громадських радників має наблизити первинні юридичні послуги до жителів віддалених та невеликих населених пунктів.

«Завдання параюриста – зрозуміти в чому полягає проблема людини, як можна їй допомогти (надати правову, інформаційну або ж соціальну допомогу), та куди направити. Однією з їхніх ключових функцій є брокерство послуг в громаді», — зазначила Катерина Єрошенко.

Для світової практики посилення правових можливостей шляхом залучення до надання правової допомоги мережі параюристів не є новим. За кордоном параюристи – це люди, які, не мають юридичної освіти, можуть ідентифікувати проблему в громаді  та поінформувати людей про можливості  отримати допомогу у необхідного фахівця. Для роботи громадський радник повинен мати карту послуг в громаді, розуміти базові правові питання: спадкове, сімейне, земельне право тощо (наприклад, терміни вступу в спадщину та до кого необхідно звернутися щодо цього). Але у випадку, якщо питання людини потребує більш детальної  допомоги, тоді громадський радник перенаправляє людину до фахового юриста.

Тим не менш, правові питання  – це не весь обсяг знань, який бажано знати громадському раднику, адже питання до нього можуть бути набагато ширші. Тому навчання для них включає вивчення можливостей вирішення спорів через медіацію, надає розуміння таких понять, як, наприклад, дискримінація, насильство в сім’ї, та що таке адвокація. Але це не поглиблені знання, а такі, рівень яких достатній для розуміння та можливості ідентифікації проблеми в громаді.

Мережа громадських радників розвивається в Україні за ініціативи та підтримки Міжнародний фонд «Відродження», з допомогою Координаційний центр з надання правової допомогиМережа правового розвитку та Української фундації правової допомоги