Безоплатна правова допомога для внутрішньо переміщених осіб має стати доступнішою

22.10.2014

20 жовтня 2014 року Верховна Рада України на своєму останньому засіданні прийняла довгоочікуваний всіма, а особливо вимушеними переселенцями з Криму та з території проведення АТО на сході України,  Закон «Про захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (ВПО).

Останні тижні навколо прийняття цього закону точилась справжня боротьба  —  правозахисники, за підтримки переселенців, робили все для того, аби держава полегшила життя тим, хто вимушений був покинути рідні домівки та шукати захисту на інших територіях, де продовжується мирне життя.

Роман Мартиновський, член ГО «Регіональний центр прав людини», голова правління Української фундації правової допомоги,  розповідає про нагальність та важливість внесення відповідних змін щодо захисту внутрішньо переміщених осіб:

«Дійсно, останнім часом значна кількість ресурсу правозахисників, особливо, кримчан була задіяна для вирішення цієї нагальної проблеми. Хочу ще раз привітати вимушених переселенців із прийняттям закону та подякувати всім причетним  до  цього процесу правозахисникам і просто небайдужим людям, які зробили все для того, аби закон було прийнято.

Тепер дуже важливим є проведення широкомасштабної інформаційної компанії, з метою донести до людей суть закону, основні його положення, порядок реалізації, і найголовніше — допомогти переселенцям засвоїти права, які вони отримали з його прийняттям. Сподіваюсь, правозахисні організації та волонтери добре зроблять свою справу, тому що на державу тут покладатись не варто.

Водночас, заспокоюватись і сподіватись лише на закон ні в якому разі не можна.

Ми знаходимось у постійному пошуку нових механізмів забезпечення прав ВПО та шляхів їх реалізації.

Зараз потрібно повернутись до розв’язання такої важливої проблеми, як повернення переселенцями своїх депозитів в українських банках. Наша організація має власні пропозиції з цього питання і я вірю, що вони знайдуть підтримку не тільки  європейських інституцій, але й держави. Найближчим часом ми плануємо активізувати свою роботу в цьому напрямку.

Є ще одна проблема, яка потребує вирішення  – отримання переселенцями безоплатної вторинної правої допомоги (БВПД). Досвід роботи із зверненнями вимушених переселенців за правовою допомогою свідчить про те, що збільшується як їх кількість, так і зміст цієї допомоги.

Вже зараз є цілком очевидним той факт, що впоратись із такою кількістю справ не зможуть ні правозахисні організації, ні система Pro Bono.  З іншого боку, справа навіть не в кількості звернень, а в якості послуг, на отримання яких сподіваються ВПО. Звернення стають складнішими і дедалі частіше вимагають безпосереднього захисту в судах, де правова допомога саме адвоката є вкрай необхідною.

Закон «Про безоплатну правову допомогу» поки що не передбачає, надання Центрами БВПД правової допомоги громадянам у цивільних та адміністративних справах. Звичайно, за півроку-рік, тобто після запровадження БВПД у цивільних та адміністративних справах, ті з переселенців, які потраплять до кола суб’єктів, визначених діючою редакцією статі 14, зможуть отримати таку допомогу на підставі Закону на безоплатній основі, за рахунок держави. Але багатьом з них така допомога потрібна вже сьогодні, адже є питання, які не можуть чекати, оскільки від їх вирішення залежить доля цих людей. Крім того, є строки для звернення до суду, які можуть сплинути до того часу, поки Центри почнуть надавати допомогу в цивільних та адміністративних справах.

 Сьогодні в системі БВПД працюють більше 4,5 тисяч адвокатів. Це потужний, високопрофесійний колектив правників, які здатні надавати якісну правову допомогу, в тому числі і ВПО, офіційна кількість яких наблизилась до 420 тисяч.

Чому б державі не включити ВПО у коло суб’єктів, визначених статтею 14 і не почати надання такої допомоги вже зараз, в крайньому випадку – з 01 січня 2015 року? Якщо є запит на таку допомогу у вразливої групи населення, є потужний ресурс в особі системи БВПД, якщо держава продемонструвала політичну волю на посилення захисту ВПО, залишається лише законодавчо вирішити це питання. Для цього потрібно внести зміни до статті 14 закону та визначити термін з якого започатковується надання БВПД для цієї категорії осіб.

Думаю, це питання часу і наша задача полягає в тому, щоб цей час був якнайкоротший».