Адвокати про медицину

11.09.2018

Продовжуємо серію інтерв’ю з адвокатами, які поділилися експертними думками щодо медичної реформи, механізмів захисту та попередження правопорушень у медичній сфері.

Експертка:  адвокатка Ольга Семенюк, випускниця Спеціалізованого навчального курсу з медичного права для адвокатів про безоплатні послуги у медичних закладах та послуги, що надаватимуть вузькі спеціалісти.35348613_1729341900520881_986855786653155328_n

Ольго, скажіть які послуги в закладах охорони здоров’я залишаться безоплатними для пацієнтів?

На виконання Концепції реформування охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1013-р від 30 листопада 2016 року, був розроблений та прийнятий Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року.

Цей Закон визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

Перш за все потрібно вірно розуміти що таке «програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій)».

Відповідно до зазначеного Закону, це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

У межах програми медичних гарантій держава гарантує повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:

1) екстреної медичної допомоги;

2) первинної медичної допомоги;

3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

5) паліативної медичної допомоги;

6) медичної реабілітації;

7) медичної допомоги дітям до 16 років;

8) медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Також потрібно звернути увагу, що програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Крім того, дуже важливим є те, що програма медичних гарантій не є сталою. Вона затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України.

Таким чином, перелік послуг в закладах охорони здоров’я, що надаватимуться безкоштовно, буде затверджуватися щорічно і може змінюватися як в бік розширення переліку, так і в бік звуження таких послуг і буде залежати, в першу чергу, від заповнення Державного бюджету.

Ольго, поясність, будь ласка, як зможуть отримувати платну медичну допомогу у вузьких спеціалістів люди з малим доходом або невеликою пенсією?

На даний час не передбачено особливостей отримання медичної допомоги у вузьких спеціалістів людей з малим доходом або невеликою пенсією. Для того, щоб отримати медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних послуг (тобто безкоштовно),  потрібно дотримуватися певного порядку, передбаченого статтею 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року.

Відповідно до передбаченого порядку, перш за все пацієнт або його законний представник мають реалізувати своє право на вибір лікаря шляхом подання декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

Це має дуже важливе значення, оскільки надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, пов’язаних з вторинною (спеціалізованою), третинною (високоспеціалізованою), паліативною медичною допомогою та медичною реабілітацією, здійснюється за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, передбаченому законодавством, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається.

На практиці це має виглядати наступним чином: якщо обраний сімейний лікар не може надати необхідну медичну допомогу в повному обсязі самостійно, то він надає пацієнту направлення до вузького спеціаліста.

Порядок направлення сімейним лікарем пацієнта до вузьких спеціалістів регламентується наказом МОЗ України «Порядок організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну і третинну високоспеціалізовану допомогу» від 05.10.2011 року, де чітко прописано, у яких випадках хворого спрямовують на вищий рівень за направленням лікаря. Це може бути направлення у плановому або екстреному порядку за відповідним направленням.

Проте, це не позбавляє особу права звернутися для отримання медичної допомоги у вузьких спеціалістів самостійно без направлення сімейного лікаря. В такому випадку хворий буде позбавлений можливості отримати медичну допомогу безоплатно.

36919086_495931330858942_6396072779036229632_n

Семенюк Ольга Григорівна

Загальний досвід адвокатської практики: з 2005 року по сьогодні, з 2018 року займається приватною адвокатською та правозахисною практикою.

У 2014-2017 роках співпрацювала з правозахисними організаціями, зокрема, Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Регіональним центром прав людини.  Брала участь у великій кількості міжнародних конференцій, форумів та навчальних програм. Представляла інтереси Заявника у Європейському суді з прав людини. Є авторкою публікацій “Як виконується “Закон Савченко” на Сході України?” та “Правосуддя перехідного регіону”.  

Діяльність відбувається за підтримки Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».