У Хмельницькому учень не здав гроші до школи та став жертвою булінгу. Чи можливо уберегти свою дитину від знущань?

Головна сторінка Захист від дискримінації У Хмельницькому учень не здав гроші до школи та став жертвою булінгу. Чи можливо уберегти свою дитину від знущань?

Голова батьківського комітету одного з Хмельницьких колегіумів відчитала перед усім класом десятирічного учня за те, що його мати не брала участі в покупці цукерок до Дня захисника України. Після цього однокласники почали дражнити хлопчика, плювати йому в книги. Чим все закінчилося і чому в подібних випадках інші батьки намагаються залишатися осторонь розповіла адвокатка Оксана Вітязь, яка закінчила курс із захисту потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті*.

Дискримінація та булінг в українських школах, на жаль, досі залишаються не рідкісним явищем, яке може закінчитися трагедією – минулого тижня в Запоріжжі дитина покінчила життя самогубством.

І, здавалося б, в Україні є чіткі правові механізми для протидії цькуванню учасників освітнього процесу і дискримінації, однак на практиці вони працюють далеко не завжди. Підтвердженням тому стала одна зі справ адвокатки Оксани Вітязь, яка ось уже понад три роки домагається через суд справедливого покарання для тих, хто спровокував булінг школяра в Хмельницькому.

Що трапилося?

У День Збройних сил України голова батьківського комітету пригостила всіх дітей цукерками, а одному хлопчику сказала, що він нічого не отримає, адже його мама не здавала на це гроші. Хлопчик заплакав. Частина дітей з класу поділилися з ним своїми солодощами, але знайшлися й ті, хто почав після цього знущатися з однокласника. Його ображали, плювали в підручники, рвали їх, ховали речі. Дитина про все мовчала, лише через місяць батьки дізналися про знущання. Написали заяву директору, проте нічого не змінилося. Тому далі вони звернулися за допомогою до журналістів.

Тільки після виходу в ефірі відео про булінг, адміністрація колегіуму та батьківський комітет почали вживати якісь дії. Як ви думаєте які? Голова батьківського комітету подала до суду позов про захист честі, гідності та ділової репутації. Відповідачами у позовній заяві були визначені  телеканал та матір хлопчика, а у якості компенсації за завдану моральну шкоду позивачка зазначила суму в 100 000 грн.

«Показово, що позивач була впевнена у своїй правоті, тому що адміністрація школи її повністю підтримала. Усвідомлення наслідків такого вчинку для дитини почало приходити до неї, лише коли всі місцеві адвокати відмовили представляти її інтереси, а судді безпосередньо запитували, навіщо вона таке говорила дитині», – зазначає Оксана Витязь.

Хмельницький міськрайонний суд відмовив у задоволенні цього позову, а до Хмельницького апеляційного суду, який прийняв аналогічне рішення, голова батьківського комітету не прийшла, написала заяву, що згодна з рішенням першої інстанції.

Мати хлопчика подала зустрічний позив про відшкодування завданої моральної шкоди в інтересах дитини. За свідченням сімейного психолога, у хлопчика були виявлені підвищена тривожність, емоційний дискомфорт.

«Тоді ще не було закону щодо протидії булінгу (прийнятий 18 грудня 2018-го року), тому в позовній заяві ми зазначили дискримінацію, посилаючись на порушення норм Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однак і наш позов відхилили в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, Хмельницькому апеляційному суді, Касаційному цивільному суді Верховного Суду», – каже Оксана Вітязь.

Зараз адвокатка готується до подачі позовної заяви до Європейського суду з прав людини, адже вважає попередні рішення судів по цій справі необґрунтованими.

У цій історії постраждали всі сторони. Дитина отримала психологічну травму і була змушена піти в іншу школу. Голова батьківського комітету взагалі поїхала в інше місто, адже після скандалу втратила всіх своїх клієнтів (вона працювала майстром манікюру). Колегіум зазнав серйозних репутаційних втрат. Цього, на думку адвокатки, можна було б уникнути, якби адміністрація навчального закладу не залишалася осторонь, а хоча б пояснила голові батьківського комітету, що її поведінка щодо дитини була некоректною і слід вибачитися.

Як дізнатися про булінг?

За словами психологів та експертів Українського фонду «Благополуччя дітей», людину змалечку необхідно вчити безпечної поведінки, пояснювати, що звертатися по допомогу – це не соромно, це не «ябєда», пояснювати, де вона може отримати допомогу в тій чи іншій ситуації. Інакше батьки, як у випадку з булінгом в Хмельницькому, дізнаються про проблеми свого сина чи доньки лише через довгий час від третіх осіб.

«Батьків має насторожити зміна (іноді різка) у поведінці дитини. Наприклад, вона охоче ходила до школи, а тепер  – ні. Розповідала про школу, а тепер – ні. Стала замкнена і неговірка. Успішність впала. Загалом про насильство (а булінг – це насильство, яке є злочином), що його зазнає дитина, можуть свідчити сум, коливання настрою, відсторонення, спрямована на інших агресія чи самоушкодження», – звертають увагу психологи. 

Як реагувати батькам? У першу чергу, фахівці радять переконатися, що дитина в безпеці, і заспокоїти її, ізолювати від агресора (чи агресорів). Варто повірити дитині та сказати, що це – не її вина. Пояснити, що не існує «поведінки жертви», адже підставою для цькування може стати будь-що. Якщо потрібно – звернутися до психолога. І після цього вже вирішувати, з чого починати – із перемовин у школі чи із заяви в поліцію. Та варто пам’ятати, що сама проблема не вирішиться!

Всі експерти «Благополуччя дітей» зазначають, що педагоги – перші дорослі, які можуть помітити факт булінгу. Тому дуже важливо усім, хто працює з дітьми, усвідомити свою відповідальність і не лише вивчити формальні ознаки булінгу (систематичність (повторюваність); наявні сторони – кривдник, потерпілий, спостерігачі; дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної/та або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога), але і способи йому запобігти.

«Батькам, і освітянам слід знати, що булінг – хвороба колективу. Діти ще не можуть займатися саморегуляцією в гурті, а тому якщо дорослі не допомагають їм вибудувати конструктивні взаємини, виникають деструктивні, де на місці одного агресора постане інший. Отож, розповсюджене бачення «ця дитина – втілення зла, давайте приберемо її з класу» хибна», – уточнюють представники Фонду.

Як захистити?

Цькування в навчальному закладі, на роботі, та де завгодно, може стати приводом для порушення кримінальної справи не тільки при нанесенні тілесних ушкоджень жертві, але і якщо кривдник своїми діями намагається принизити права людини за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (наприклад, кремезна фігура).

Відповідно до статті 161 Кримінального кодексу України за такі дії можна отримати до трьох років в’язниці. Але, виходячи з досвіду адвокатів, які закінчили курс із захисту потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті, довести в суді, що дії кривдника мали дискримінаційний характер, у багатьох випадках досить складно через низку причин.

При цьому найчастіше проблему вдається вирішити в досудовому порядку, звернувшись до адміністрації установи, в тому числі навчальної, і пояснивши, яка відповідальність загрожує людині, яка дискримінує інших.

Юридичне поняття булінгу та відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу визначені в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року.

Кривдникові (а якщо йому до 16 років, то батькам) загрожує штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин (Стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення). За приховування випадків булінгупрацівником, керівником або засновником закладу освіти – штраф від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. Коли результатом булінгу становиться замах на самогубство чи самогубство людини, такі діяння можуть привести винну особу до трьох років ув’язнення відповідно статті 120 Кримінального кодексу України.

Що робити?

Якщо ваша дитина розповіла про те, що над нею знущаються в навчальному закладі або вона відчуває певний тиск, то слід написати заяву на ім’я керівника цієї установи.

Директор школи відповідно до законодавства обов’язаний зібрати комісію, яка опитає можливих свідків і розгляне питання по булінгу. На підставі рішення комісії винну особу чи її батьків притягають до відповідальності. Рішення комісії може бути оскаржене в суді.

«Я рекомендую відразу звертатися до адвоката, тому як самі батьки в цій ситуації навряд чи впораються. Так, закон по булінг є і поліція по ньому працює, але, з мого досвіду роботи, директори шкіл або взагалі не збирають комісію, або роблять висновок, що винні батьки дитини, яку образили», – радить Оксана Вітязь.

Адвокатка зазначає, що зазвичай у викладачів і директора є своя «група підтримки» з батьків. Їм ніхто не перечить, боячись нажити собі та своїй дитині проблем.

«В цій справі інші батьки підходили до матері, чия дитина постраждала, співчували їй, але виступати в суді свідками, говорити щось проти батьківського комітету та школи вони боялися. І поки наші люди не перестануть жити за принципом «моя хата з краю», новий закон про булінг кардинально ситуацію в навчальних закладах не змінить», – вважає випускниця курсу із захисту потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті.

Жертвою булінгу та дискримінації може стати хто завгодно. Марно шукати причину знущань в собі. Навіть якщо жертва спробує змінитися на догоду кривдникам, наприклад, дитина, яку обзивають через її комплекцію, почне худнути, це навряд чи призведе до припинення знущань. Кривдники придумають нову причину. Тому якщо ви або ваші діти зіштовхнулись із дискримінацією не залишайтеся наодинці зі своєю проблемою, а повідомити про неї експертам програми «Захист від дискримінації» Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя, або фахівцям сайту ПростоПрав.

*Довідково:

Навчальний курс «Захист потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті» був реалізований Української фундацією правової допомоги спільно з Центром «Соціальна дія», Адвокатським об’єднанням «ПРОВЕ», Регіональним центром прав людини за підтримки Програми «Права людини та правосуддя»  Міжнародного фонду «Відродження».